Дивись і запам’ятай, юначе. Нехай бережуть тебе від цього боги, але народився ти в таку пору, коли корисно закаляти себе прикладами стійкості
Тацит. Аннали, 16, 35
Триста спартанців, проти Ксеркса послані, коли трахинці з іншими греками, налякані великою кількістю війська наступаючого, втекли, розмишляли в тіснині між горами стоячи.
Один з них сказав:
Вибрані ми з цілої Греції, страх і небезпека – не новина для нас: чи силою, чи умислами на шкодять – згадаймо про численні перемоги наших славетних предків, скільки міст вони взяли і скільки – оборонили, скільки трофеїв брали в переможених народів! Великий жаль буде якщо втечемо: впадуть церкви і стихнуть молитви, занепаде велика слава народу нашого. Встидаймося, встидаймося! Хоча не втечемо з поля битви, але соромно що навіть думки такі між собою могли дозволити. О спартанці, проти азіатських народів не постидіть славетних подвигів дідів та прадідів ваших, принаймні, приклади їхні нехай вами рухають – з дитинства бо готувались ми до цього дня. Якщо думка до здобичі, а не до перемоги прив’язана, то майте перед собою такий умисел: не принесу додому перських трофеїв, але на трофеях тих впаду. То однак говорю не так як тим хто загинути мав би: бо як прийде час смерті нашої, то обманюється той хто намагається дати смерті відсіч. Глупа то річ триматись за те, чого зберегти не можеш. Нікому Бог і природа на віки вічні життя не давали, і усім народженим призначений час і вмерти: невимовно багато і молодих, і середнього віку, і старих відходить: і часто багато їх прагнуть смерті, бо через неї лежить шлях до безпеки і покою. Але посмертна слава кінця не має: ближче так до Бога, Котрий так само смерть прийняв.
Інший мовив:
Кожен з народів грецьких має свої прикраси. Афіни славні науками, Фіви – благочестям, а Спарта – лицарським ремеслом. З того то часу як нас Евротас ріка омиває і з дитинства привчає до несіння військових обов’язків. Звідти Геркулес має похвалу що через мужні вчинки до неба дістався. Геркулес не зважав на небезпеки, і ми нащадкам не хотімо виродками перед світом предстати.
Інший мовив:
Прийшли ми сюди для службі вітчизні своїй, стали тут за усю Грецію, щоб ворога перемогти: своїх бо ми вже здолали. Нехай знає той неприятель що немає нічого важчого як озброєного спартанця здобувати. Нехай ворог буде свідком чесноти нашої. Куди б Ксеркс погляд не кинув – всюди нас побачить.
Інший мовив:
Згадайте пісні матерів наших, коли, повивши, колисали, з дитинства до цноти заклики нам даючи, а також нагадування тим хто на війну йде: з щитом чи на щиті. І менший сором з бою без зброї чи щита повернутись ніж збройному утікати. Спійманий спартанець вбий, каже, не стане невольником: і не спіймав би мене якби хтів я тікати.
Інший мовив:
Не знаю, чи здобудемо перемогу, але напевно переможеними бути не можемо. Переможений – це той хто здається, або тікає. Якщо так, то перемогти нас не можна. Бо коли помремо в бою, не згасне слава і пам’ять наша. Шкода багато говорити. Солодкою і учтиво завжди була ця справа – заради вітчизни життя покласти. Колись все одно смерть нас не мине, в тим лише різниця що подих останній свій можемо випустити безславно, вдома на ліжку, а можемо – учтиво та зі славою батьківщині віддати. Коли так для вітчизни нашої мужньою смертю помремо, нащадки на гробах наших присягати будуть.
Хіба нас не триста? Триста, але лицарів! Але озброєних! Але спартанців!
У важких і тяжких пригодах порада моя така: мужність – найкращий захист.
Інший мовив:
Не хочемо більше мовити. Честь кличе нас до бою ставати.
Леонід король спартанців так завірив:
Уроджена чистота помислів ваших – честь для служби вітчизні, і не закликів до чесноти, але похвали потребує. Ходімо ж до сніданку, вечеря ж бо нам в іншому світі приготована.
Герої ці греками були, але і в нашім народі слов’янському чимало знайти можна прикладів відваги і мужності.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Любовь - не марихуана - Олег Шорсткин Уважаемый читатель!
Твои грехи разрушили связь с Богом, но Отец небесный, благодаря жертве Своего Сына Иисуса Христа, готов простить тебя и восстановить. С молитвы покаяния может начаться твой путь к Богу.
Чтобы обратиться ко Христу, нужно:
Признать свою нужду в прощении: "Я грешен".
Покаяться и быть готовым оставить свой грех.
Уверовать, что Иисус Христос умер на кресте за Ваши грехи.
В молитве открыть сердце Иисусу Христу, признав Его Господином всей своей жизни.
БИБЛИЯ учит: "Ибо всякий, кто призовет имя Господне, спасется". (Рим.10:13).
Помолиться можно, примерно, так:
Господь Иисус Христос, я грешен и не могу жить без Твоего прощения. Я верую, что Ты принял смерть за мои грехи. Я оставляю свои грехи. Отныне я буду следовать только за Тобой - моим Господом и Спасителем. Во имя Иисуса Христа. Аминь.
После покаяния с Божьей помощью нужно налаживать новую христианскую жизнь: каждый день читайте Библию - Господь будет говорить с вами через то, что вы прочитаете; ежедневно молитесь. Выделите время, чтобы побыть наедине с Богом, поведать Ему о своей жизни, о трудностях и сомнениях, о надеждах и мечтах; регулярно ходите в церковь, где читают Библию, молитесь вместе с другими верующими - они окажут вам духовную поддержку.
Публицистика : Единственный путь стать свободным и спасенным - Николай Николаевич Человек хочет заслужить Божью милость. Но милость не была бы милостью, если бы за нее платили. Люди никогда не смогут исправить собственные грехи. Они думают о покаянии, как о необходимом личном вкладе в очищении себя от грехов. Однако покаяние никогда не сможет стать платой за сделанные неправильные поступки. Покаяться — значит изменить мысли. Это необходимое условие направить человека в новую жизнь после получения прощения.
