Я считаю, что мне в жизни часто везло
Мне везло на людей просто очень хороших
Мне везло на друзей, только жизнь, как назло,
Разлучает всегда с теми, кто всех дороже…
И разводит пути, забывая сводить,
И сжигает мосты иногда, между прочим,
Оставляя меня одного проводить
Мои скучные дни и бессонные ночи…
Без людей, без друзей с одинокой луной
Что тоскливо в окно из-за тучи заглянет.
Иногда придёт Муза пошептаться со мной
Но не верю я ей – всё равно ведь обманет…
Потому о друзьях никогда не пишу
Всё, что было у нас, остальным вряд ли важно...
Но едва рассветёт на «большак» я спешу
Чтобы мне повезло, как и раньше, однажды…
Сергей Виноградов,
Россия
В настоящее время публикую стихи только на этом сайте. Считаю, что современному обществу поэзия не нужна. Тем более поэзия для души, а не ради денег. "Денежные поэты" давно переквалифицировались в поэтов- "песенников". Поэтому от сегодняшней попсы за очень редким исключением уши вянут!
Пишу как умею. Во всяком случае из души. А судить об её искренности - читателям... e-mail автора:petrovic1951@mail.ru
Прочитано 11197 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вряд ли Вам везло больше чем другим. Уверенна в том, что люди сильные духом быстро забывают все плохое, что с ними было и хранят в сердце только светлое. И люди всем встречаются одинаковые, только немногие могут незамечать недостатков. Просто Вы человек наверное хороший и смотрите на мир через призму своей духовности. Очень светлое стихотворение.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
